Фортеця сили всередині себе
Як і в чому знайти сили, коли війна руйнує твій дім і все твоє життя? Навіть коли її дім було зруйновано, доброта та людяність інших людей допомогли нашій героїні збудувати фортецю сили всередині себе. Війна руйнує, вона ставить під сумнів усе, що здавалося стійким, – але вічними залишаються сили добра, любові та світла!
Старт
Бачення та настрій
Бабцю Галю із Бобровиці, що біля Чернігова, ми застаємо удома. Точніше, біля того, що колись було її домом – бо нині з будинку та сараю залишилися тільки обгорілі руїни… «Мене прихистили у Чернігівському реабілітаційному центрі для діток – дуже добрі умови там, і люди дуже добрі, – розповідає бабця. – Проте щодня сідаю на велосипеда і їду сюди. Все ж – рідні стіни, я тут все життя прожила… Тягне мене сюди, додому – тут і виплачу своє горе, і без діла не сиджу: посадила біля хати маленький городик, то й пильную його… А городиною поділюся з тими, в кого теж біда, бо ж маємо допомагати одні одним, інакше ніяк…».
Крок 1. Рука допомоги
Про страшні події цієї весни, коли її рідну Чернігівщину щодня обстрілювали, рівняючи з землею, бабця Галя розповідає, не стримуючи сліз. Пам’ять – вона теж болить…
«Життя ніколи не було легким, – каже жінка. Ще змалку важко працювала – допомагала мамі у колгоспі та на фермі, усі разом зводили будинок. У цих стінах – понад півстолітня історія нашої родини. Нині від усього залишилися тільки спогади. Чоловік помер, сина не стало 17 років тому… Жила не в розкоші, але з усім необхідним, був свій куточок і дах над головою. А потім прийшли «визволителі» і мене від усього цього «визволили»… Наше село весь березень дуже жорстоко обстрілювали, вцілілі хати тут можна на пальцях порахувати…
Прилетів снаряд, почалася пожежа, з подвір’я вогонь швидко перекинувся на дім, сарай, сад, – згоріло все… А я стояла і дивилась, як горить усе те, у що вкладено стільки любові та праці.
Може б, щось і винесла б – врятувала, поки, але від шоку просто заціпеніла, стояла і дивилася, ноги мене не несли… Було дуже важко – розпач, страх, безнадія… Здавалося, що це не будинок, а усе твоє життя зруйноване… Але все в один момент все змінюється, коли ти бачиш тих, кому ти небайдужа, коли тобі простягають руку допомоги. Так загоюються душевні рани, світліють обличчя і знаходяться друзі…».
«Волонтери – це люди, чия «хата не з краю», – каже волонтерка Goodcity Оксана, яка допомагає бабці Галі. – Вся Україна – це наш дім! І тому болить кожна зруйнована оселя і хочеться допомогти кожному! Допомагаючи тим, хто постраждав від війни, помітила, що найбільше людям потрібні не так продукти чи якісь речі, а – розуміння, що вони не забуті, відчуття, що ти не самотній…».
Крок 2. Дім усередині серця
Бабця Галя неабияк зраділа візиту волонтерів Goodacity – окрім потрібних на господарстві речей, дякувала насамперед за увагу та турботу.
«Своєю турботою і допомогою ви повертаєте людині відчуття того, що вона потрібна, – каже жінка. – Повертаєте мене до життя! Тепер я плачу тільки від зворушення…
Знаєте, це дуже надихає – знати, що на світі є добрі люди. Після того шоку та болю, що довелося пережити, зустріти людей, яким небайдуже чуже горе – це допомагає рухатися далі і не здаватися».
Колись я чула такий вислів: «Всі добрі люди – одна сім’я». Тепер переконалася, що це чиста правда! Війна принесла нам багато болю, але ж і так багато єднання… Коли мені вперше зателефонували волонтери Goodacity, я спершу й не повірила, що так буває – що можна просто приїхати і допомогти чужій людині – щиро, від усієї душі!
І газовий таганок, і подовжувач, і кілька пар взуття та плащ – усе це нині незамінні для мене речі, проте найбільше приємна сама увага, коли за тебе щиро хвилюються та дбають. Так, збудувати новий дім забирає багато часу, але почати будувати нове життя, наповнене силою добра, можна уже зараз.
Волонтери Goodacity мені уже як рідні, я щаслива, що у мене тепер така велика і чуйна родина! Ці люди, в яких я знайшла допомогу та прихисток, тепер – мій дім! Дім усередині серця не зруйнувати нікому!».
Фініш
Зважуємо результати
Людяність, підтримка та взаємодопомога – це те, чого нікому забрати в нас! Нас мільйони таких – тих, хто не впав у розпач і не опустив руки, а щодня робить те, що може – тут і зараз. Щоб потім усім разом святкувати перемогу добра над злом.
Дозволь собі цю розкіш!
Робити добро дуже просто!
Знаєш школу або інший заклад, якому потрібна допомога?
Хочеш взяти участь в нашій наступній акції?
Хочеш дізнатися, як ти можеш допомогти?