Ці картини про нас, українських жінок – сильних і вольових!
Це не просто картини. Це — душа. Це сила, це неймовірна енергетика і зрештою – чиста магія…
Її картини ніби дивляться у саме серце. Навіть попри те, що жінки-мотанки на них… із закритими очима!
“Закриваю їм очі, щоб показати характер”, – каже художниця про свою серію “Мотанка”.
І характер у героїнь її картин неабиякий! “Вогняні”, живі, натхненні та сильні – як сама Україна!
Українська художниця Марта Пітчук – феномен західноукраїнського мистецтва
А їх творчиню, самобутню прикарпатську художницю Марту Пітчук уже встигли “охрестити” феноменом західноукраїнського мистецтва. Вона творить талановиті картини-мотанки й допомагає ЗСУ, написала понад сотню картин і створила з десяток муралів.
Картину Марти Пітчук із серії “Мотанка” продали на аукціоні за 320 тисяч гривень – і ці кошти художниця передала на ЗСУ! А загалом сума коштів, виручених нею за продаж власних картин та мерчу, і переданих на потреби наших захисників, уже перевалила за другий мільйон! Це чотири автівки для ЗСУ, тактичні рюкзаки, шоломи, наколінники, навушники, прилад нічного бачення, старлінк та інше.
Вражає, чи не так? Отож, давайте знайомитися: неймовірна і неповторна Марта Пітчук.
“Не пам’ятаю себе без пензля в руках”, – зізнається художниця.
Вона народилася у Франківську у творчій родині. Закінчила Косівський інститут прикладного й декоративного мистецтва за спеціальністю “монументальний живопис”, а у Львівській академії друкарства здобула фах “художник-ілюстратор”.
Дівчина зізнається, що її життя розділилося до серії “Мотанка” – і після. Цикл славетних робіт почався випадково, коли у старенькій сільській хатинці Марта знайшла чільце (старовинний традиційний гуцульський головний убір). Але не таке, як сьогодні продають на базарах, з пластику, – а металеве, старовинне.
“Я тоді дуже здивувалась, – пригадує Марта. – Адже вважала себе обізнаною в історії та культурі, а тут виявилось, що стільки ще всього нового треба відкрити для себе про головні убори в українських горян”.
Так художниця почала досліджувати регіональні особливості і згодом виринула на світ разом зі своїми яскравими, містичними і чуттєвими “Мотанками”.
На її картинах зображені образи жінок в етнічному одязі усіх регіонів України.
“Я досліджую етнічні регіони України, намагаючись знайти в них щось особливе, неповторне. Кожна з моїх робіт присвячена конкретній місцевості, тому це свого роду антропологічне дослідження”.
“Буває, що побачений головний убір чи орнамент, чи навіть буквально одна-єдина стрічка може дати початок цілій картині”, – так розповідає мисткиня про те, що надихає її у творчості”.
Її “жінки-мотанки” не безликі, аж ніяк!
“Спочатку я детально промальовую усі риси обличчя, з повіками і зіницями – щоб мотанка мала душу і характер – а потім перекриваю очі нитками, – привідкриває секрети творчої кухні майстриня.
– Образ ляльки-мотанки мене надихає: вони є символом родової пам’яті, вони транслюють енергію і силу української жінки, яка надихає і спонукає глядача захоплюватися власним корінням. В моїх картинах поєднується оберіг з реальною жінкою. Часто шанувальниці пишуть, що у тих образах впізнають себе, своїх матерів чи сестер. Я в ці моменти дуже радію, бо ці картини і є про нас, українських жінок”.
Картини – як кіно, поставлене на паузу
“В основі моїх художніх полотен – кожна українська жінка чи, образно кажучи, світло українки. Мені дуже подобається такий прийом, коли не тільки жіночі лиця, а й навіть їхні руки “засвічую” сяйвом, ніби додаю їм енергії… У мене біля ліжка лежить блокнот і олівець, бо досить часто Мотанки приходять до мене вночі. Коли мені приходять ідеї цих картин, то вони не статичні, а крутяться, танцюють. І я подумки зупиняю цей рух на полотні… Ці картини я бачу як кіно, поставлене на паузу”.
“Мотанки” Марти Пітчук добралися навіть… до серця Таїланду – там відбувалася виставка картин мисткині. Її твори зберігають у приватних колекціях не лише в Україні, а й в Англії, Німеччині, Чехії, Італії, Австрії, Франції, Люксембурзі, Польщі, Аргентині, США, Канаді… З початку повномасштабної війни Марта Пітчук продає свої картини на аукціонах, щоб допомогти ЗСУ.
“З початку повномасштабної війни ходила плести захисні сітки, брала участь в інших волонтерських акціях, адже дуже хотіла допомогти українським бійцям, – розповідає мисткиня. – Виставила першу свою картину на благодійний аукціон, з якого 100% коштів передала ЗСУ та волонтерам. За гроші від наступних проданих робіт ми придбали для військових тактичні рюкзаки, шоломи, наколінники, навушники, прилад нічного бачення, старлінк та інше. Тоді я подумала: “Мистецтво може допомагати!” – і вирішила, що писатиму картини, а всі кошти за них віддаватиму на допомогу армії”, – пригадує художниця.
“Згодом зрозуміла, що мої роботи несуть людям посил самоутвердження як українців, тож їх має бути ще більше!
Я вважаю, що сучасний український художник повинен пропагувати українське. У своїх картинах хочу показати те, що наше традиційне може бути сучасним, стильним, іти в ногу з часом, але при цьому підкреслювати нашу глибину і традиції, – поділилася художниця.
– Мрію дожити до того часу, коли всі українці повірять, що ми не тільки сильна і мужня нація, як ми це нині демонструємро всьому світу, але і надзвичайно талановита, – каже Марта Пітчук.
– Нам є ким пишатися і в минулому, і нині!”.
