Людина людині – павербанк! Той, що ділиться теплом і світлом і заряджає тоді, коли наша внутрішня батарейка уже майже «на нулі»… Заряджаємося вами, незламні українці! Ваша турбота про інших та добрі справи здатні осяяти та зігріти найтемніші часи! «Школа – це не лише місце, де вчать читати і писати, а й місце, де вчать насамперед добру. І найкраще виховання, як відомо – добрий приклад, – зазначає Наталія Анисимова, заступниця директора Запорізької гімназії №101. – Наша гімназія щорічно приймає участь у благодійних заходах, зокрема, і до Щедрого Вівторка – так, нещодавно ми зібрали і відправили до звільненого Херсону 210 кілограмів продуктових наборів, допомагали і безпритульним тваринам – проводили акцію «Дай лапу, друг». Діти і їх батьки, учителі – допомагають усі, ніхто не стоїть осторонь чужої біди!”.
Як гімназія… волонтерським центром стала
З початком повномасштабного російського вторгнення наше Запоріжжя почало працювати як великий волонтерський хаб, – розповідає пані Наталія. – Саме до нас насамперед їхали люди із Маріуполя та сусідніх окупованих територій. Українці – це нація, яка у скруті одразу гуртується і починає шукати можливості й шляхи підставити надійне плече іншим. З перших днів російського вторгнення наш заклад перетворився на справжній волонтерський центр.
Кожен із наших педагогів усвідомлював те, що допомога українцям під час війни у цей непростий час – необхідна та незамінна. Окрім викладання (навчання нині відбувається дистанційно), ми всі волонтерили та допомагали іншим і нині також продовжуємо це робити – тому що залишатись осторонь просто не можем!
Тримаємо жовто-блакитний стрій!
Ми, освітяни, тримаємо наш жовто-блакитний стрій – біля дошки чи в зумі, а також і на волонтерській ниві!
Нині на базі Запорізької гімназії № 101 функціонує територіальний інформаційний центр – метою його діяльності є надання гуманітарної, медичної, психологічної та іншої допомоги українцям під час війни; організація заходів щодо усунення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації у місті.
Для нашого рідного Запоріжжя цьогорічний жовтень та листопад були дуже важкими, трагічними місяцями – місто постійно потерпало від обстрілів, було дуже багато руйнувань…
На початку жовтня під час чергового обстрілу ракета поцілила у двір дев’ятиповерхового будинку в зоні обслуговування нашого ТІЦ. В будівлі повибивало вікна, понівечені балкони і прилегла територія. Мешканці залишилися без світла, води, газу… Ми відразу ж почали надавати людям допомогу.
Коли навіть шоколадка – недоступна розкіш…
Так познайомилися з Валентиною Василівною – літня жінка перебувала у вкрай скрутних обставинах. Коли побачили інформацію про мікрогрант від Goodacity, вирішили за його сприяння допомогти бабусі – оформили заявку і чекали. І були неймовірно щасливими, коли саме у Щедрий Вівторок саме дізналися, що отримаємо мікрогрант на добру справу!
Придбали пані Валентині необхідні ліки, смачне печиво, чай та солодощі. Ви не уявляєте, як бабуся зраділа звичайній шоколадці – це просто до сліз! Радію, що вдалося придбати для неї повний курс ліків – опікун бабусі побував у сімейного лікаря, який прописав необхідне лікування – на жаль, після ракетного обстрілу бабуся вже не підіймаєтся з ліжка.
Дуже вдячні команді Goodacity за цю можливість! Валентина Василівна була дуже рада відвідувачам, навіть трішки змогла з нами посидіти на ліжку. Передавала слова вдячності і дуже зраділа лікам та шоколаду, а найбільше – людям і вчинкам, які наповнюють вірою і добром!»
