Бойові гуси – для бойового духу!
Шукаєте, як зняти стрес? Знайомтеся: це – “бойові гуси”. Проте “народилися” вони не в таємній біолабораторії, а, “озброївшись” голкою та ниткою, їх пошила чернігівка Антоніна Пустовойт. Ви напевне їх бачили – милі м’які “бойові гусаки” з українською символікою та камуфляжним “вбранням”.
Вони не лише піднімають настрій своїм власникам, а й підтримують наших захисників – “бойові гуси” Антоніни Пустовіт часто можна побачити на волонтерських аукціонах та ярмарках, а зібрані з них кошти стають донатами для потреб наших військових.
“Бойові гусаки” — це розрада і насмішка над вигадками окупантів.
Вони стали символом віри в перемогу та справжнім мемом, яким захоплюються безліч користувачів соцмереж! Про те, як “бойові гуси” допомагають підняти бойовий дух, як “долітають” навіть на передову до наших захисників та як народилося “іграшкове військо”, говоримо з самою майстринею.
"Бойових гусей" часто замовляють військові – як оберіг та антистрес
Пані Антоніна – відома майстриня-рукодільниця. “Бавлюся ляльками” вже більше десяти років, – сміється жінка. – Шила різноманітні м’які іграшки-лялечки – і в українському стилі, і ляльки-тільди. За кілька днів до повномасштабного російського вторгнення готувалася до виставки своїх робіт до 10-річчя творчої діяльності у Чернігівській обласній бібліотеці. Натомість понад два тижні із дітьми провели у погребі, рятуючись від постійних обстрілів – без світла, без газу, без води, земля довкола здригалася від вибухів…
Чоловік у складі тероборони залишився обороняти місто, а нас із дітьми після кількох тижнів пережитого жаху війна вигнала у подорож в нікуди… Майстриня Олена, із якою ми спілкувалися у соцмережах завдяки спільним творчим захопленням, запросила мене з дітьми, донькою та сином, до Львова – так ми туди і поїхали… Ми з нею навіть особисто знайомі не були – спілкувалися телефоном і в соцмережах, але вона дуже перейнялася нашою ситуацією і одразу взялася допомагати – не надякуюся їй за це! Побули ми там із тиждень, і от я і кажу Олені: “Давай, я хоч ляльки буду шити, чи що – аби якось зняти стрес і себе чимось зайняти, а то тільки сидимо тут і плачемо” – новини краяли серце, хвилювалися за тата, нам дуже важко тоді було… Творчість рятувала від болючих думок і не давала впадати у відчай.
Спершу взялися робити звичайних гусачків – із уже “крилатою” фразою “Доброго вечора, ми з України”. І тут якраз виходить пісня Лесі Нікітюк “Сіла птаха”, де у жартівливій формі обігруються фейки роспропаганди про нібито “бойових птахів” із “таємних біолабораторій”. Там є такі рядки:
“А іще в нас на озброєнні є гуси,
Вони в небі літаки таранять всі,
Мітять влучно голуби піхоту “руських”…”.
Послухали, посміялися і – зрозуміли, що гуси у нас будуть не прості, а теж – бойові! Які часи, такі і гуси, – сміється майстриня. – Олена – художник по костюмах, вона зробила лекала – без неї не було б “бойових гусей”, а я взялася відшивати “пернатих”.
Так на світ з’явилося чудове іграшкове втілення української “біологічної зброї” – “бойові гусаки”. До створення “бойової птиці” майстрині підійшли з гумором – надписи на крилах “made in біолабораторія України” не можуть не викликати усмішки…
“Скільки “бойових пташок” уже нашила? Та добрий батальйон вже, мабуть, є, – усміхається пані Антоніна. – Я їх, чесно скажу, не рахую: це справа для душі – душу у них і вкладаю. Хочу, щоб вони у когось потішили, викликали усмішку, допомогли зняти стрес… Я бачу, що моя робота подобається людям, викликає позитивні емоції. Мені хочеться їх самій пережити і дати таку можливість іншим, коли вони беруть в руки замовлену іграшку, навіть в такий важкий час.
Часто такі м’які іграшки – бойові гусаки – просять передати рідні наших захисників, котрі зараз лікуються від поранення, лежать у шпиталях – щоб підняти їм дух, аби хлопці швидше одужували”.
"Бойовий гусак" зібрав 14 тисяч для військових!
“Ще коли я була у Львові, з нашими “бойовими гусаками” випадково познайомилися журналісти, зняли сюжет – і пішло-поїхало… Я спершу не знала, як і реагувати – ще кілька тижнів тому перечікувала обстріли у підвалі, а тут – інтерв’ю, зйомки… Зустрічалися із міським головою Львова Андрієм Садовим, Леся Нікітюк теж “зацінила” наших гусаків.
Щойно гусаки побачили світ через соцмережі – замовлення на “бойову птицю” посипалися звідусіль. Багато “пташок” віддавала на благодійні аукціони – так, 24 канал на аукціоні продав “бойового гуся” за 14 тисяч гривень, зібрали нашим захисникам на важливі “девайси”.
Коли повернулися додому, до Чернігова, подарувала бойових гусаків місцевим волонтерам, які допомагали і допомагають нашим хлопцям – на аукціони та благодійні лотереї. Та й по світу наші “пташки” трохи політали: “бойові гуси” є в Польщі, Хорватії, Ізраїлі… Навіть був випадок: чернігівка, яка постраждала під час облоги міста – їй необхідно було забирати осколки з обличчя, попросила “бойового гусака”, щоб подарувати як сувенір лікарні в Німеччині, де її оперували.
Багато бойових гусаків передала для наших військових – хлопці найчастіше просять пошити їм маленького “кишенькового” гусака, аби можна було носити його з собою – як свого роду оберіг.
Чоловіку пошила гусачка-оберега, і у його побратимів “бойові гусаки” є – і великі, і маленькі! Шила і міні-гусачків як брелоки для авто, і “закоханих” бойових гусей – на подарунок військовим, що одружувалися…
Найзворушливіша локація, де бачила своїх “бойових гусаків” – це коли мій “крилатий” висить в окопі на стелі. Мрію, щоб приніс на крилах Перемогу усім нам!
