24 лютого в наші життя та життя наших дітей увірвалася війна. Війна, яка забрала багато: мрії, надії, посмішки, щасливе та безтурботне дитинство; війна, яка розділила життя дітей на “до” та “після”. Наші найменші зараз найбільш вразливі… Проте війна не може забрати дитинство.
“Можна забрати домівку, але не можна забрати дитинство… Хочеться зробити так, аби діти-переселенці швидше оговтались від пережитого жаху і згадали, що вони ― діти, і просто насолоджувались іграми та спілкуванням. Зігріваючи любов’ю кожне дитяче серце, стаючи для нього джерелом світла та підтримки, захищаючи від зла війни — ми здійснюємо вклад у наше майбутнє та майбутнє України.
Я – вчитель початкових класів із міста Пирятин, – розповідає наша героїня, отримувачка мікрогранту пані Наталя, – і цьогоріч до нашого міста переїхали багато сімей із регіонів, де велися активні бойові дії або які постраждали від повномасштабного російського вторгнення. Тисячі родин вимушених переселенців з дітьми мають будувати звичне життя “з нуля” – і в умовах обмежених ресурсів вони намагаються забезпечувати дітям базові потреби, освіту та дозвілля, відновлювати зруйновану війною психіку дітей. Мій учень-першокласник Богданчик – теж із тих, у кого війна відібрала дім…”.
Дитинство не поставити на паузу
Хлопчик із мамою приїхали зі Слов’янська: прифронтове місто нині – одна із “найгарячіших точок” на мапі військових дій. Богданчик розповідав, що вони виїжджали у поспіху, адже місто дуже жорстоко обстрілювали, і зі всіх своїх іграшок, які були вдома, він встиг схопити тільки улюбленого ведмедика, а все решта довелося залишити…
Хлопчик дуже старанний у навчанні, він – молодчина і розумник, йому добре вдаються усі шкільні предмети, проте Богданчик сумує за кращим другом, із яким їх розділила війна, за домівкою, яку довелося полишити, за своїми іграшками… Родина не може собі нині дозволити купити нові іграшки для хлопця – а мені так хотілося зробити йому приємне!
Можливо, хтось скаже, що розваги не на часі, але для дітей цей час важливий. Ніхто не поверне їм дитинство ― ми маємо їм його дати! Я дуже зраділа, коли побачила публікацію про мікрогрант на добрі справи від Goodacity – така потрібна допомога під час війни – це саме та іскра, яка дозволить запалити вогник щастя у дитячих очах!
На кошти від мікрогранту я закупила настільні ігри – Богданчик розповідав, що дуже любить у них грати, і запросила хлопчика із мамою до школи забрати подарунки. Його радості не було меж!
“Це все мені?! – не йняв віри своєму щастю Богданчик, дивлячись на чималий пакунок із іграми. – Це дуже багато – давайте я візьму тільки кілька, а інші залишимо ще для діток… Бо ж якщо нам доведеться і звідси поїхати через війну, шкода буде, що ці ігри пропадуть…”. – Ці дитячі і водночас зовсім недитячі слова зачіпають та зворушують аж до сліз… У життя діток увірвалася війна, змінила його, проте дитинство не поставити на паузу!
Так само як і допомогу тим, хто її потребує, не можна відкласти на потім. Діти — це не просто наше майбутнє, вони – наше сьогодення і за майбутнє, їхнє майбутнє, відповідаємо ми!”.
Ті, хто тримають крила мрій
“Нам пощастило потрапити у чудове місто Пирятин і неймовірну школу до найкращої, найтурботливішої вчительки, – не стримує емоцій мама Богданчика. Дякуємо всім людям, які нас прихистили, всім, хто допомагає. Школа стала для мого сина другим домом!”.
“Ким за останніх дев’ять місяців тільки не були наші вчителі, – сміється пані Наталя волонтерами, кухарями (так, ми цієї весни їздили готувати їжу для наших солдатів-захисників, у яких була навчальна база у місті), психологами… Школа стала прихистком для багатьох людей. А найважливіше для нас – навчати та розвивати дітей, навіть під час війни буди здатними забезпечити їм щасливе дитинство.
Діти щасливі, коли їхні мрії здійснюються! А дорослі щасливі, коли мають змогу втілити дитячі мрії у життя, – каже пані Наталя. – Допомога під час війни дуже важлива, особливо в такий складний для нас усіх час. Так приємно бути причетною до створення теплих історій допомоги. Добро запалює дитячі усмішки. А дитячі усмішки запалюють сонце в наших очах!
Я дуже вдячна проєкту Goodacity за можливість дарувати дітям тепло, турботу та віру в диво, що сьогодні, в умовах війни, набуває особливого значення. Ви і є ті, хто тримає крила мрій!”.
