Допомога дітям з інвалідністю - як допомагаючи іншим, допомогти собі
“Інтерв’ю з окопу” – це про нашу з паном Сергієм розмову. Він зараз на фронті, там, де вирішується доля країни… “Доки маємо кілька хвилин тиші, можемо говорити, – каже чоловік. – Власне, ми тут, на фронті, заради того самого, що й проєкт, започаткований нами – заради майбутнього, заради дітей! Допомога дітям, а особливо допомога дітям з інвалідністю – для нас це ще й про взаємопідтримку, про те, як допомагаючи іншим, допомогти собі..”.
Знайомтеся: Сергій Горбаньов, позивний Азов, військовослужбовець та волонтер, письменник, до війни – священнослужитель і в усіх умовах та обставинах – Людина з великим серцем!
Любов, яка творить Дива!
Допомога дітям з інвалідністю – саме така мета започаткованого Сергієм разом із побратимами проєкту “Піхота. UA”.
“Ми з побратимами-військовими започаткували цей проєкт кілька років тому, – розповідає чоловік. – Основна його мета – патронат військових над дітьми з інвалідністю. Цей проєкт насправді дуже глибокий, – адже він не лише про турботу та емпатію, любов та доброту, а й про те, як через допомогу тим, кому скрутніше, допомогти собі…”.
На війні він – з перервами – з 2014 року. “Починав службу стрільцем, згодом закінчив курси по парамедицині у добробаті “Госпітальєри” і більше року служив із ними. Потім була ще служба по контракту, а нині я знову – стрілець, – розповідає про свій військовий досвід чоловік.
Там, на війні, не раз відчував на собі долоню Божу, яка рятувала його і побратимів від неминучої, здавалось, загибелі.
“Бажання бути священиком – воно, мабуть, в мені ще до народження, – розповідає чоловік. – Мій батько мріяв бути священослужителем, на жаль, він рано помер – мені тоді було тільки 4 рочки – і не встиг втілити свою мрію… На згадку залишилися татові слова, які мама мені часто повторювала: “У світі нічого не буває неможливого, іноді лише буває складніше дійти до цілі”. То були складні 90-ті, ми з мамою одні, фінансово було ой, як нелегко… Але мені хотілося зробити щось добре, що змінює світ. З Божою поміччю, думаю, це вдалося…”.
“Неймовірні речі стають можливі завдяки людям, які мають велике добре серце”, – говорить про своїх побратимів Сергій. Те ж саме можна сказати і про нього: його небайдужого і люблячого серця вистачає на все – і на допомогу побратимам-військовим, і на неймовірну кількість волонтерських проєктів! Соціальні акції “Ті, що воскресли в правді”, “Кров нації” та “Дякую”, спрямовані на підтримку родин військових; медичні проєкти для дітей і дорослих… Усі вони надихнули на створення унікального проєкту, суть якого – допомога дітям, зокрема, допомога дітям з інвалідністю від військових.
“Допомагаючи дітям, військові відчувають, що вони потрібні, таким чином вони переборюють посттравматичний синдром, заряджаються енергією та силою, знаходять стимул жити! Коли вони разом, це така, так би мовити, двостороння реабілітація – навіть важко сказати, у який бік цей проєкт краще працює, для кого він приносить більше щастя і натхнення – для діток чи для хлопців, котрі ними опікуються. Відчуття взаємодопомоги – воно дуже важливе та дієве. Роблячи добрі справи, ми допомагаємо і собі, і душу свою наповнюємо!
Один із перших наших заходів – запросили декілька груп діток, одна із них – діти з вадами зору – до харківського планетарію. Тішилися тим, що Бог давав можливості організовувати все це просто з окопів – адже ми всі діючі військові; і тим, скільки щастя ця поїздка викликала у діточок! Ми попросили тих, хто тоді був поруч з дітками, щоб вони відкрили своє серце Тому, хто на небі і попросили допомоги у сповненні бажання діток – того, що лежить на їхніх сердечках. Дітки загадали таке скромне, просте, дещо наївне бажання – вони чули про Макдональдс, але ніколи там не були, і їм було цікаво побувати там. Для когось це – звичний перекус, а для них – справжня пригода! Як ми зраділи, коли дізналися, що дитяче бажання виконалося буквально за півгодини! Тішимося, коли вдається бути причетними до дитячих усмішок.
Оце от диво сповнення дитячого бажання – воно наповнює щастям, надихає та відкриває нові сенси! У кожній такій поїздці, у кожній реабілітації найбільш хвилюючий момент – це коли дитина починає вірити у свої сили, вірити у диво оздоровлення. Як медик, я розумію, що найважче допомагати, коли людина сама опускає руки, не має бажання жити. Якщо вона не буде боротися – то тут і медики безсилі! Так само і в реабілітації – важко допомогти, поки людина сама не побачить сенс життя і мету життя…
Разом – до мрії, разом – до зірок!
Одна із найзворушливіших для мене історій – про те, як ми домовилися про поїздку в контактний зоопарк – це була наша допомога дітям з інвалідністю з однієї із спеціальних шкіл Києва. Замовили паті-автобус, в якому був навіть кінотеатр, і там була така неймовірна, дивовижна, казкова атмосфера… Серед діток був син нашого побратима, Героя України, – хлопчик із важким ДЦП, і він так перейнявся і надихнувся духом свята, що… вперше у житті затанцював! Щирі серця дали змогу дитині відчути ці емоції, цей настрій та дух – і настільки це було зворушливо і надихало нас, не кажучи вже про батька хлопця, який теж був там і все це бачив… Ми бачимо в дітях наше майбутнє. Розуміємо, що без них його не буде – тому і робимо все, що в наших силах, щоб їх підтримати і надихнути. Допомагаємо навіть із фронту – бо це нагадує нам про те, чому ми зараз тут, кого захищаємо і за що воюємо…
Кілька років тому у нас виникла ідея мобільного планетарію, який має можливість мандрувати різними містами України – адже усюди є дітки, котрі так трепетно чекають на здійснення своїх мрій та подорожі до зірок. Компактний пересувний планетарій спеціально для дітей з інвалідністю на наше замовлення виготовили у Харкові. Кропивницький став першим в Україні містом, де його змонтували і показали – і тепер дітки зможуть безкоштовно вирушити в мандрівку зоряним небом та замовити бажання! Дякую Кіровоградському Обласному Цнттум та друзям, які допомагають запустити програму, поки ми на Сході і не маємо можливості особисто робити це! У планетарії є 30 варіантів зоряного неба, а щоб стати до зірок ще ближче, дітки зможуть навіть подивитися на себе в амплуа астронавта у спеціальній фотозоні.
Літаючі моделі та планери дадуть можливість мати “крила” та стати пілотом. І, звісно, тут для них проводитимуться різноманітні змагання, конкурси, майстер-класи. Насамперед наш проєкт орієнтовано на дітей із інвалідністю, дітей-сиріт, дітей загиблих військових та дітей-переселенців.
Після повномасштабного російського вторгнення команда “Піхота UA” – військові, які за станом здоров’я залишили службу та волонтери-помічники – проводили заходи для наших діток, переміщених за кордон – щоб підтримати їх та нагадати, що ми завжди чекатимемо їх удома, в Україні. Нашою командою було встановлено рекорд по чисельності діток – більше дев’яти тисяч!
На жаль, не усі побратими, з якими ми починали проєкт “Піхота UA”, з нами – деякі уже в небесному війську… Але в найважчі моменти тут, на війні, рятуюся думками про наш планетарій, про усмішки діток… Ми тут – за них! Дякую Богу за кожен новий день і можливість робити добро та дарувати радість дітям! Разом – до зірок. Разом – до мрії. Разом – до Перемоги!”.
