Робити добро – підтримувати інших навіть тоді, коли опускаються руки, коли здається, що надії немає… У цей непростий час людям, котрі переживають труднощі, важливо знати і відчувати, що вони не самі!
Іноді достатньо відчути доброту людської душі для того, щоб туман розсіявся і ми побачили світло, яке своїм теплом зігріє нас. Усвідомлення того, що ми не наодинці зі своїми проблемами, дарує надію та підтримку!
Коли життям проходить тріщина…
“Кажуть, найцінніше світло – те, яке відвідує нас у нашу найтемнішу хвилину. Дуже хочеться робити добро та подарувати промінь надії нашому доброму колезі, професійному учителю та чудовому другу, – звернулася до простору добра Goodacity пані Наталя.
Учитель фізичної культури із Рівненщини Володимир Правник потребує лікування та реабілітації – молодий, активний, життєрадісний, добрий чоловік уже більше року прикутий до ліжка… Володя – наш колега, – розповідає пані Наталя, – у Лютинській гімназії Дубровицької міської ради він пропрацював уже два десятки років, ще з самого початку своєї професійної діяльності.
Ще два роки тому його життя було зовсім іншим: улюблена робота (вихованці Володимира Васильовича їздили навіть на Всеукраїнські змагання з футболу!) рідні люди, дім та плани на майбутнє… До того страшного моменту, коли життя розділилося на “до” і “після”. Раптова недуга призвела до важких наслідків і нині чоловік потребує допомоги, щоб продовжити курс лікування постгіпоксичної енцефалопатії та реабілітації. Майже місяць Володимир пробув у комі…
Він – один із тисячі, кому вдалося зумів подолати аспіраційну двобічну пневмонію, завдяки вірі, наполегливості, сили духу рідних людей, щирих слів молитви знайомих та свого молодечого, спортивного, переможного запалу. За цей час Володимир досяг колосальних успіхів, вийшов з коми, поборов запалення легенів, намагається говорити, може відповідати на прості питання…
На превеликий жаль, через війну, яка перервала лікування та реабілітацію, чоловік поки що прикутий до ліжка. Але його друга половинка, неймовірно сильна та мужня жінка Оксана не здається, продовжує вірити та докладає усіх сил, щоб поставити його на ноги. За рік до трагедії Володимир знайшов своє сімейне щастя – Оксана теж педагог, наша колега. Нині їй дуже нелегко доглядати за двома коханими чоловіками (у її 22-річного сина Вадима – важка форма ДЦП, хлопець не може ходити), але вона мужньо справляється із труднощами…”.
Не наодинці з бідою…
“Усі кошти родини нині ідуть на лікування та реабілітацію для Володимира, які б дали йому шанс на повноцінне життя – проте вона дуже дороговартісна, – розповідає пані Наталя. – Один день перебування у реабілітаційному центрі вартує від тисячі до двох і більше тисяч гривень на день, а родина уже давно вичерпала усі наявні у них ресурси… Але Оксана не здається – хапається за кожну можливість лікування та реабілітації для коханого чоловіка. Кошти на сплату рахунків за них збирали по крихтам серед родичів, друзів і колег.
Ми усім педагогічним колективом гімназії не раз допомагали колезі, проте, на жаль, і наші можливості обмежені… Усі освітяни нині активно включені у волонтерські проекти, допомогу українцям під час війни. Село наше невеличке – до тисячі людей, більше ста хлопців із села нині у лавах ЗСУ, тому ми всі активно включаємося у допомогу нашим захисникам.
Нині наша гімназія – це і волонтерський центр, і центр життя у невеликому Лютинську. Плетемо маскувальні сітки, разом ліпимо та відправляємо хлопцям на фронт вареники, солодощі та теплий одяг. Спільними зусиллями усіх небайдужих односельчан закупили два тепловізори та дрон для наших земляків, котрі зараз на передовій, під Бахмутом; збираємо кошти на авто для випускника нашої школи, який зараз воює… Робити добро може кожен із нас! Дякуємо простору добра Goodacity за допомогу на лікування Володимира! Це велика підтримка для його близьких – і як змога продовжити реабілітацію, і як усвідомлення того, що вони не залишилася зі своїми проблемами і зі своєю бідою наодинці.
Світло – це всі ті люди, які залишаються поруч навіть у найтемніший момент. І навіть коли довкола, здавалося б, непроглядна темрява, коли ви робите добро, ваш вогонь може зігріти та освітити життя і шлях інших людей. Тримаємо стрій разом – дякуючи доброчинцям!”.
