Донорство крові – це теж волонтерство!
“Страшні слова “Харків, область! Дніпро! Велика потреба в донорській крові, всіх груп!”.
Невеликий міні-вен поволі долає суцільне тридцятип’ятикілометрове бездоріжжя, аби нарешті дістатися до межі з Харківською областю, а там залишиться ще якихось 70 км до нашого пункту призначення.
Дякувати Богу, ми благополучно виїхали з-під обстрілів, якими нашу громаду щодня поливає ворог. Кожен із нашого гурту, навіть розуміючи ризики, не вагаючись, зробив свій вибір і за покликом серця вирушив у далеку дорогу аби долучитися до великої місії і стати донором крові…”.
Із неймовірною волонтеркою пані Катериною ми познайомилися торік завдяки проєкту “теплий_фронт” – вона разом із однодумицями в’язала і передавала на фронт теплі речі захисникам. Її рідне селище на Сумщині – лише за три кілометри від російського кордону… “Під обстрілами ми увесь час, – каже жінка. – Але живемо і намагаємося допомагати нашим захисникам, чим можемо… Не в’язанням єдиним – є у нас і проєкти із пошиття ковдр, подушок, покривал, спеціальних килимків для сидіння, сушіння наборів для чаю і дуже особливий для мене проєкт – донорство крові.
Ми з тобою – однієї крові
“Донорський рух в нашому прикордонному селі почався в 2018 році з перемоги моїх манівців в обласному літературному конкурсі “Червона лінія порятунку”, – розповідає жінка. – З того часу ми написали і відзняли багато поетичних творів і відеоматеріалів на тему донорства, а в 2020 році здобули перемогу (ІІ місце) на Всеукраїнському рівні у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України. Понад три десятки чоловік нашого селища стали донорами, хтось – постійними… І скільки можна, ми здійснюємо такі акції разом, висвітлюємо їх в соціальних мережах, аби якомога більше закцентувати увагу на цій надзвичайно важливій справі!
“Ти не цар і не Бог, ти не волхв і не маг, Утім, сила твоя у безмежний любові! Чиєсь доля в твоїх небайдужих руках І величний твій вчинок, бо ти – донор крові!”.
Ці слова з нашого обласного проєкту “Червона лінія порятунку”, написані моєю колишньою вихованкою Єлизаветою, стали початком нашого медійного інтенсиву задля виховання донорської культури. Сьогодні дівчина служить в поліції і активно продовжує свій донорський шлях, який ми почали разом в Сумському обласному центрі служби крові.
Особисто я вже маю 25 благодійних донацій крові і донорами є всі моя родина. Тішуся, що свій маленький ювілей – 25 донацій – я здійснила в колі чудових людей, моїх односельців, колег, волонтерів, друзів! Було й таке, що мої колишні вихованці святкували своє 18-річчя в донорському кріслі разом зі своїми батьками і друзями. Пригадую ще надзвичайно зворушливий випадок, коли одна з жінок, які приїхали на донацію, змогла зустрітися того дня зі своїм сином-воїном, якого не бачила дуже тривалий час.
Розповім вам про одну із наших донорських поїздок – аби передати цю неймовірну атмосферу, коли ділишся з іншими своєю кров’ю…
Цього разу нас було 12 чоловік – сакральне число, отже, все мало бути добре. Дванадцять людей різного віку, статусів і статків, різних поглядів і професій, об’єднані великим почуттям людяності і милосердя, їхали з однією думкою, аби ніщо не завадило успішно здійснити донацію. Напередодні Харків зазнав чергових ракетних обстрілів, ніхто не знав, як буде цього дня, але кожен розумів надзвичайну важливість цієї справи.
Здавалося б, велике місто, мільйонник, чи може бути така потреба в донорській крові, навіщо людям за багатьох проблем і ризиків долати таку відстань?! Та з початком повномасштабної війни сотні донорів стали до лав захисників, хтось евакуювався, когось підвело здоров’я… Тому не потрібно думати, що донорство крові зробить за вас хтось інший… Тим більше, що потреба в донорській крові та її компонентах зросла в сотні разів. Якого б рівня сьогодні не досягала світова медицина, але замінника людської крові, на жаль, не існує. Тисячі наших поранених воїнів, цивільних, тих, кого дістають з-під завалів, тяжкохворих і породіль – щохвилини ліки з компонентів донорської крові рятують чиєсь життя!
… З Божого благословення всі ми пройшли медичне тестування і успішно здійснили донацію. Були серед нас і постійні донори, і початківці, і всі вийшли з залу донацій у чудовому, піднесеному настрої і спільним рішенням стати єдиною донорською командою для здійснення регулярних благодійних акцій! Разом прийняли для себе рішення в зоні бойових дій, разом подолали по 100 км в одну і зворотню сторону, разом задонатили частину своєї любові для потребуючих, разом стали частиною великої донорської родини!”.
Ми з тобою – донорська команда
“Єдина проблема у нашій донорській команді – фінансування перевезення, – зазначає пані Катерина.
– Найближчі донорські центри за сто кілометрів від нас (Харків, Суми). Рейсового сполучення, аби це зробити без двох ночівель в містах, в нас наразі немає, лише один автобус на добу і вартість квитків не всім по кишені. Залишається винаймати транспорт.
Ми шукаємо спонсорів по місцю, але зараз це дуже складно, бо вони допомагають і нашим захисникам. Самим же це оплатити теж немає змоги, бо для нас, в селі – яка робота, які зарплати?!
Проте, усвідомлюючи надзвичайну важливість донорської справи і маючи бажання допомагати рятувати життя наших громадян, українців, скільки можна буде, ми не припиняємо шукати шляхи вирішення проблем – адже бажаємо допомагати нашим ЗСУ, пораненим чи людям, постраждалим від війни, яких рятують ліки з компонентів крові! Тому дякую усім небайдужим благодійникам, які допомагали нам із фінансуванням поїздки, зокрема, Goodacity!
Це таке неймовірне відчуття – віддавати кров за покликом серця! Що мене мотивує? Ніколи не ставила собі це питання. Хіба це не норма – допомагати людям?
Наш слоган: “Заради сьогодні і майбуття – стань донором! ВРЯТУЙ ЧИЄСЬ ЖИТТЯ!”
Я не знаю, кому піде моя кров, але розумію, що зробила щось добре і ця кров може врятувати чийогось сина чи батька. Коли усвідомлюєш, наскільки це важливо, у тебе не може бути жодних сумнівів. У нас в країні вже є емоційна єдність, а здавати кров – це у якомусь сенсі єдність фізична – “Ми з тобою – однієї крові”. Це надихає і хочеться продовжувати! Знати, що твоя кров рятує життя — неабиякий стимул ставати донором знову і знову”.
