Особлива допомога ЗСУ
Це історія про те, що добро не має бар’єрів. Про те, що там, де хтось бачить тільки людину з інвалідністю, насправді – Людина з великим серцем. І про дуже особливого волонтера Ігоря, який всіляко допомагає ЗСУ!
Волонтером може бути кожен
“Це надзвичайно щемна і зворушлива історія – історія Ігоря, який, попри надскладні умови, робить усе можливе, аби допомагати нашим військовим, – розповідає волонтерка Наталія Власенко. – Його приклад надихає та зворушує – хлопець з інвалідністю плете браслети із паракорду для наших військових! “Хоч у мене і не так багато сил та можливостей, проте я щодня думаю – як я можу допомогти ЗСУ, і просто не можу стояти осторонь”, – пояснював мені Ігор. Разом із батьками він перебув увесь найстрашніший період облоги міста минулої весни, а тоді вирішив – не здаватись за будь-яких обставин та діяти для нашої Перемоги! Його допомога ЗСУ – це його вклад у неї!
Як щиро Ігор вболіває за наших захисників, бачили б ви, як він радів, коли наші захисники завітали до нього у гості і передали підписаного військовими прапора! А як він щоразу тішиться, коли нам вдається назбирати коштів і купити паракорду для в’язання браслетів – за роботою він цілковито змінюється, стає спокійний та зосереджений! Він як дитина — щасливий, що вносить свою лепту, свій внесок у Перемогу!
З Ігорем ми познайомилися у Молодіжному інтеграційному театрі “Міст”, – розповідає пані Наталя. – Я дуже тішуся знайомством і дружбою із цими неймовірними та натхненними театралами! Так цікаво вийшло: до війни допомагали ми їм, а під час повномасштабного вторгнення – уже вони нам…
Театр і нині волонтерить – вони і плетуть, і дають різні майстер-класи, беруть участь у благодійних ярмарках. Ігор займається у цьому театрі – і от якось ми розговорилися, він зізнався мені, що дуже переживає за наших військових і що хотів би чимось допомогти їм. Стали думати-гадати, як це втілити в життя і як можна допомогти ЗСУ… Спершу він писав листи нашим захисникам, я їх передавала, хлопці йому відписували, він був дуже щасливим. А потім натрапили на ідею із плетінням браслетів з паракорду: Ігор дуже старався – шукав відео, пробував різні техніки, вчився… Нині він за чотири дні вив’язує 100 метрів паракорду! Інколи мені доводиться навіть охолоджувати його запал – кажу йому, Ігор, не спіши, у нас немає стільки паракорду!”.
Волонтерство – як місток у життя
“У першу чергу в нас пріоритет — закупити матеріал, щоб в нас було його достатньо, і тоді пускаємо його виробничий процес, – розповідає пані Наталя. – Паракорд недешевий, а попит на вироби із нього серед військових дуже високий. Тому ми вдячні за допомогу усім, хто допомагає нам матеріалами!
Браслети із паракорду для наших захисників – не декоративна річ, а багатофункціональна. Їх недаремно ще називають “браслетами виживання”: на фронті, коли ми передаємо їх хлопцям, вони розходяться, немов гарячі пиріжки, – сміється пані Наталя. – Паракордовий браслет дає змогу завжди мати під рукою до 5 метрів високоякісної суперміцної мотузки – вона стане у нагоді, наприклад, під час будівництва тимчасового укриття, для того, щоб полагодити спорядження, і навіть як джгут!
Ігор плете браслети у себе вдома – уже й не порахувати, скільки кілометрів паракорду переробив, зв’язав уже майже 300 браслетів! Ігоря уже стільки наших захисників знають – і всі вони дуже вдячні йому!
Наші солдати знають про Ігоря, передають йому шеврони – у нього уже їх уже ціла колекція, нещадавно привезли йому фліску, яку один із наших “кіборгів” носив у ДАПу – це унікальна пам’ятка! Хочуть потішити його, зробити йому приємне – навіть провідували його під час своїх коротких відпусток, бо розуміють, що для нього допомога ЗСУ, його волонтерство – це ціле життя!…
“ЗСУ, мої солдатики, я вам браслети ще передам, тільки, будь ласка, бережіть себе! Я хочу, щоб ви скоріше перемогли!” – ці Ігореві рядки не можуть не зворушувати! І, ви знаєте, з такими Людьми нас нікому не Перемогти!
