...

Goodacity – Dare to be Good

Olha Sahal
Написано
Сагаль Ольга
Написано
Technical Writer в United Thinkers
Авторка блогу Goodacity, журналістка, перекладачка. Упродовж 16 років працювала у професійній журналістиці – в регіональних та всеукраїнських виданнях, друкованих та онлайн-ЗМІ, писала репортажі та інтерв'ю, огляди, статті на культурну, соціальну і благодійну тематику. Читати більше
Yulia Didyk
Рецензент
Юлія Дідик
Рецензент
Culture Manager в United Thinkers
Менеджерка із культурних питань та проєктна менеджерка із понад 14-річним досвідом роботи у компанії United Thinkers. Приймала участь в організації багатьох успішних соціальних та благодійних проєктів, реалізувала інформаційні кампанії та комунікаційні кейси. Читати більше

Дитина з інвалідністю, яка відчуває світ добрим та людяним!

Дитина з інвалідністю

Кажуть, що тільки ті, хто дивиться серцем, добре бачать… 11-річний Антончик – дитина з інвалідністю – не може чітко побачити, якими барвами виграє світ, але добре знає, який він – світ – може бути добрим та людяним. І все це – завдяки добрим та небайдужим людям!

Захотілося подарувати йому увагу, усмішку, та чудо здійснення мрій! На його дитячий вік випало багато важких недитячих випробувань, – розповідає жінка. – У п’ять років, коли померла його мама, він залишився без батьківської любові та піклування.

дитина з інвалідністю

Коли бачиш світ серцем

“Я проживаю у місті Корець, товаришую із сім’єю, яка виховала власних трьох дітей та декілька років тому взяла під опіку хлопчика Антона, – звернулася до нас добродійка Ірина. – У мене з’явилася ідея зробити подарунок талановитому хлопчику, який має групу інвалідності по зору та втратив батьків, але світ не без добрих людей… 

Антончика уже збиралися відправити до дитячого будинку, проте, на щастя, знайшлися чуйні та небайдужі люди, котрі взяли під опіку хлопця – виховавши трьох власних дітей, вони вирішили подарувати свою любов та піклування ще і йому… Антончик потребує особливого піклування, адже він – дитина з інвалідністю, ще змалку у нього діагностували  важке порушення зору… Знаєте, є така приказка “Зрячі очі можуть бути сліпими, якщо серце глухе”. Його ж серце – відкрите, тому поганий зір – не перешкода. Хоча хлопчик не бачить щасливої маминої усмішки, але всім серцем відчуває її безмежну любов.  

Ось уже шість років вони – сім’я. Антончик неймовірно щасливий! Він так радіє, коли отримує подарунки, щоразу ніби не вірить – “Це все справді мені?”. Їх у сім’ї було троє, і жили вони більш ніж скромно – дві сестрички уже старші, вони одружилися і живуть далеко від домівки.  Для дитини, яка бачить цей світ насамперед серцем та дотиком, найважливішим є відчути нашу долоню, щоб зрозуміти, що вони не самотні, що поруч є хтось, хто виявить людяність та допоможе.

дитина з інвалідністю-1

А ще в Антона є мрія, якою він нещодавно зі мною поділився. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, хлопець має неабиякий хист до атлетичного спорту та бере участь у спортивних змаганнях різного рівня. Він навчається у спеціальній школі в Клевані, де підтримують та розвивають його бажання займатися спортом. 

Спершу, зізнавався Антончик, він боявся брати участь у змаганнях, бо хвилювався через поганий зір, проте нині він уже зібрав у свою “скарбничку нагород” чимало відзнак та медалей і спорт для нього – це натхнення і віддушина!   

дитина з інвалідністю

До мрії – попри все!

“Юний спортсмен мріяв про якісний спортивний одяг та взуття для занять спортом, – розповідає пані Ірина, –  і мені дуже хотілося зробити йому свято, здійснивши цю маленьку його мрію. 

Дуже вдячна простору добра Goodacity за допомогу у втіленні цієї мрії, адже у мене самої двоє маленьких діток і не було можливості за свої кошти придбати подарунок. Вигравши мікрогрант, я одразу ж вирушила до магазину для втілення Антончикової мрії!   

Так хотіла його потішити, так поспішала до них із подарунком. Якби ви бачили його окрилену посмішку – скільки у ній різноманітних неймовірних емоцій! А скільки радості було в душі! До сліз розчулили його щирі, такі трепетні дитячі обійми! Я повернулась додому переповнена емоціями від того, що все таки змогла подарувати те щастя та чудо, на яке він заслуговує – була просто щасливо, що змогла запалити вогник в його очах, побачити таку щиру радість та зробити для нього щось, щоб він повірив в казку. 

На мить мені здалось, що я і є той святий Миколай, який приносить щастя діткам! Це емоції, які не можна передати в словах!

– Волонтерство для мене природній стан, – розповідає пані Ірина. – Я – одна із членкинь новоствореної неприбуткової громадської організації “Простір жіночих можливостей АктивнаЯ”,  ми займаємось волонтерською діяльністю, допомагаємо військовим та відсилаємо благодійну допомогу на деокуповані території.

Подумалося, що волонтери – теж люди, які вміють бачити серцем, адже потрібно тонко відчути людину та її проблеми і вчасно прийти на допомогу. Дякую всім, хто вміє бачити серцем – за щирість, чуйність та підтримку!”.