Тропа Добра
"Врятувати рядового "Хвостика"
"Врятувати рядового "Хвостика"
30 червня 2022
Війна не скасовує людяності. Вона потребує її навіть більше, ніж у мирні часи, – перефразовуючи відомого письменника, кажемо ми! Людяність – це чемні історії про те, як, навіть живучи за тисячі кілометрів, відчувати чийсь біль і бути небайдужим… Людяність – це у часи неймовірних випробувань знаходити у собі сили допомагати іншим. Людяність – це розуміння безцінності кожного життя, хай навіть маленького, пернатого, лускатого чи вусо-лапо-хвостого…
Старт
“
Наша нинішня історія – це вражаюча та щемна історія людяності, небайдужості та того, як це – бути відповідальними навіть за тих, кого приручав не ти… Це історія про те, як благодійники та зооволонтери допомагають безпритульним тваринам у Чернігові – місті, яке дуже сильно постраждало від російської агресії.
Крок 1. Корм для «хвостиків»
Вони разом із мешканцями міста в облозі пережили усі жахіття останніх двох місяців – обстріли та бомбардування, холод і голод… «Якщо люди розуміли, що йде війна і шукали безпечного притулку, то тварини не розуміли цього і ставали її першими жертвами, – зазначають чернігівські зооволонтери. Вони допомагали хвостатим підопічним навіть під обстрілами і турбуються про них і нині. – Найважче – знайти прихисток та харчі для собак і котів, які через війну стали безпритульними. Це потребує багатьох зусиль і коштів…»
Допомогти безпритульним тваринам у Чернігові вирішили благодійники з Америки – пожертвувавши кошти на закупівлю корму. Добродії із Goodacity закупили за ці кошти майже 1000 кілограмів собачого та 120 кілограмів котячого корму і передали його зооволонтерам у Чернігові.
Допомогти безпритульним тваринам у Чернігові вирішили благодійники з Америки – пожертвувавши кошти на закупівлю корму. Добродії із Goodacity закупили за ці кошти майже 1000 кілограмів собачого та 120 кілограмів котячого корму і передали його зооволонтерам у Чернігові.
“
Недарма кажуть, що у темні часи добре видно світлих людей: нам пощастило познайомитися та поспілкуватися із неймовірними людьми, які щоденно їздять містом, годують та піклуються про залишених та безпритульних тварин. Це люди, чия доброта та милосердя змінюють наш світ! І це не перебільшення: рятуючи хоча б одну тварину, ви змінюєте для цієї однієї тварини весь світ…
Крок 2. Марина. Та, хто рятує
«Тваринам потрібна наша турбота і допомога! Вони ж віддячують нам своєю ласкою та відданістю», – переконана відома чернігівська зооволонтерка Марина Постол. Саме їй волонтери із простору добра Goodacity передали закуплений корм – вона, як ніхто інший, добре знає потреби та проблеми безпритульних тварин міста.
Марина – унікальна зооволонтерка! Ще до війни у неї вдома жила майже сотня собак. «Попри те, що мені були завжди небайдужі проблеми братів наших менших, не можу сказати, що я планувала, що триматиму вдома аж стільки «хвостиків», – сміється жінка. – Хотіла мати одну тваринку, якій віддавала б усю свою любов. Так і було спершу, дванадцять років тому, а тоді знайшла безпритульне цуценя і вирішила залишити ще й його у себе, потім до нього додалися ще і ще… Так і незчулася, як стала щасливою опікункою сотні собак і десятка кішок!
“
З часом тебе уже знають і саме тобі телефонують, коли десь побачать «хвостика» в біді, якому потрібна допомога… І ти не можеш нікому відмовити і нікого залишити без догляду. Так хочеться мати ще більше рук і більше можливостей, аби усім їм допомогти…
Марина Постол
Зооволонтерка, голова ГО «Зоошанс» у Чернігові.
Дякуємо Марині за турботу та небайдужість!
Зооволонтерка, голова ГО «Зоошанс» у Чернігові.
Дякуємо Марині за турботу та небайдужість!
«Серед тварин, які живуть у мене вдома, багато собак-інвалідів або ж стареньких, котрі доживають віку, таких, яких просто викидали на вулицю або хотіли приспати… Я ж подарувала їм шанс на життя! Коли мене запитують: «Як ти даєш усім їм раду, де береш сили і кошти на усе це?», я відповідаю: «Найголовніше, що мені вистачає любові – навіть на те, аби тримати вдома цілу сотню собак!». Окрім своїх домашніх підопічних, я як голова громадської організації «Зоошанс» разом із нашими волонтерами опікуємося ще й багатьма безпритульними собаками і котами у Чернігові: займаємося їх стерилізацією, вакцинацією, пошуком домівки та господаря для безпритульних і покинутих тварин. Нині наша найбільша турбота – тварини, котрі через війну втратили господарів та домівку».
Навіть під обстрілами, ризикуючи життям, Марина їздила і годувала безпритульних собак по Чернігову, турбувалася про поранених тварин, які постраждали під час вибухів.
«У тварин не лише фізичні травми, у них такі ж душевні рани, як і у нас, які потрібно лікувати любов'ю і розумінням. Мрію, щоб для усіх них знайшлася нова домівка та любляче серце, – каже жінка. – Тварин, які залишилися без домівки, у Чернігові нині дуже багато і закупити корм для них усіх на щодень ми просто не в змозі… Тому я дуже щаслива, що ми отримуємо допомогу від небайдужих благодійників для того, аби могти годувати таку велику кількість безпритульних собак і котів. Отримавши корм, ми збираємо зооволонтерів і розподіляємо корм між ними, а вони уже кожен у своєму районі годують своїх «підопічних»… До слова, помітила, що за останні три місяці з'явилося набагато більше охочих дбати про безпритульних тварин – уявляєте, людям і самим нині, під час війни, ой, як нелегко, а вони шукають час і можливості, аби погодувати котиків та песиків! Це ж скільки душі і серця у наших людях!»
Крок 3. Пані Надія. Та, хто дає надію
Пані Надія із Чернігова, пори те, що розміняла уже восьмий десяток років, щодня «сідлає» свою незамінну Сюзі – так жінка називає свій скутер Suzuki – і їздить розвозити харчі «хвостикам» по всьому місту та околицях.
«Мене у Чернігові кожна собака знає, – сміється жінка. – Щодня я їжджу, розвожу їм харчі, і, тільки зачувши шум мотору, вони відразу ж вибігають мені назустріч…
Навіть у ті найважчі і найчорніші часи, коли місто жорстоко обстрілювали, я намагалася у паузі між бомбардуванням знайти хвилинку і вискочити погодувати котиків-песиків, подивитися, кому потрібна допомога…
«Мене у Чернігові кожна собака знає, – сміється жінка. – Щодня я їжджу, розвожу їм харчі, і, тільки зачувши шум мотору, вони відразу ж вибігають мені назустріч…
Навіть у ті найважчі і найчорніші часи, коли місто жорстоко обстрілювали, я намагалася у паузі між бомбардуванням знайти хвилинку і вискочити погодувати котиків-песиків, подивитися, кому потрібна допомога…
Сама двічі потрапляла під обстріл, пошкодило скутер, такого натерпілася… Але тваринам допомагати не перестала – бо просто не можу інакше! – зазначає пані Надія. – Вони ж самі про себе не подбають, не попросять допомоги, так, вони безмовні, але бачили б ви їхні очі… Очі колись домашніх, а нині – беззахисних, непристосованих, покинутих просто неба тваринок…»
“
За останні два місяці багато собак та котів у Чернігові стали безпритульними – хтось злякався вибухів і втік, хтось загубився під час евакуації, ще когось господарі не змогли чи не захотіли забрати, виїжджаючи із міста. Нині їм вкрай потрібні їжа та вода, ветеринарна допомога та догляд, але найбільше – наша турбота та любов…
Пані Надія
Зооволонтерка.
Дякуємо вам за ваше велике та чуйне серце!
Зооволонтерка.
Дякуємо вам за ваше велике та чуйне серце!
«Нині ми разом із іншими небайдужими волонтерами годуємо більше 200 песиків та котиків – варимо їм щодня по 7-8 десятикілограмових відер каші, – розповідає жінка. – Дякую нашим благодійникам за корм для тваринок! Коли ми отримали його, були на сьомому небі від щастя – тепер наші песики і котики точно не залишаться голодними! Вистачило ще й поділитися кормом із зооволонтерами міста – у нас є багато людей із великим серцем, яким небайдужі проблеми братів наших менших.
Я допомагаю безпритульним тваринам уже більше 14 років – але такої важкої ситуації, як нині, не бачила ще ніколи. Страждають усі – і люди, і тварини, і ми не можемо бути байдужими до нічийого болю…
Я допомагаю безпритульним тваринам уже більше 14 років – але такої важкої ситуації, як нині, не бачила ще ніколи. Страждають усі – і люди, і тварини, і ми не можемо бути байдужими до нічийого болю…
Наш Чернігів дуже постраждав від обстрілів – нині, коли їду і бачу розбомблені дороги, понівечені будинки, аж кров холоне в жилах… Але погодую своїх підопічних «пухнастиків», побачу, що про них турбуються і інші, і на душі стає трішки світліше… Тварини допомагають нам, людям, навіть під час війни залишатися людьми… Ми рятуємо їх, а вони – нас!..»
Фініш
Час підбивати підсумки
Для безпритульних тварин це не просто корм, а – доброта та милосердя, які змінюють світ! І це не перебільшення: рятуючи хоча б одну тварину, ви змінюєте для цієї однієї тварини весь світ…
Бачите тварину у скруті та хочете допомогти їй? Приєднуйтеся до Команди Порятунку Goodacity.Org!
Бачите тварину у скруті та хочете допомогти їй? Приєднуйтеся до Команди Порятунку Goodacity.Org!
Робимо добро разом!
Наш простір добра відкритий для кожного 😊
Твої дані конфіденційні!
Твої дані конфіденційні!
